розкришуватися

РОЗКРИ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКРИШИ́ТИСЯ, кри́шиться, док.

1. Розпадатися, розсипатися на дрібні шматочки, крихти; кришитися.

По обох боках борозни земля розкришувалася (Коб., II, 1956, 41);

Вдарив в липу грім тріскучий — Липа розкришилась (Рудан., Тв., 1956, 76);

Коли одного дня пішла [Гінда] знімати кошик із шафи, він в її руках розкришився (Кобр., Вибр., 1954, 72);

Дівчина вийняла з кишені пакуночок. Печиво дуже розкришилося (Дмит., Наречена, 1959, 157);

*Образно. Уже й світало. Уже десь, видно, й місяць розкришився на зірки (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 582).

2. тільки недок. Пас. до розкри́шувати.

Значення в інших словниках

1. розкришуватися — розкри́шуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкришуватися — -ується, недок., розкришитися, -кришиться, док. 1》 Розпадатися, розсипатися на дрібні шматочки, крихти; кришитися. 2》 тільки недок. Пас. до розкришувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкришуватися — РОЗКРИ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКРИШИ́ТИСЯ, кри́шиться, док. 1. Розпадатися, розсипатися на дрібні шматочки, крихти; кришитися. По обох боках борозни земля розкришувалася (О. Кобилянська); Вдарив в липу грім тріскучий – Липа розкришилась (С.  Словник української мови у 20 томах
4. розкришуватися — КРИШИ́ТИСЯ (розпадатися на дрібні частинки), РОЗКРИ́ШУВАТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ДРОБИ́ТИСЯ. — Док.: покриши́тися, розкриши́тися, розси́патися, роздроби́тися. Земля, обламана над шумною водою, Поволі кришиться і сиплеться в глибінь (М.  Словник синонімів української мови