Словник української мови в 11 томах

розкропити

РОЗКРОПИ́ТИ, кроплю́, кро́пиш; мн. розкро́плять; док., перех. Розлити дрібними краплями, бризками; розбризкати.

Один бо ти [Всеволод] зможеш веслами Волгу розкропити, А шоломами великий Дін розлити (Мирний, V, 1955, 271).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розкропити — розкропи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розкропити — -кроплю, -кропиш; мн. розкроплять; док., перех. Розлити дрібними краплями, бризками; розбризкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкропити — РОЗКРОПИ́ТИ, кроплю́, кро́пиш; мн. розкро́плять; док., що. Розлити дрібними краплями, бризками; розбризкати. Один бо ти [Всеволод] зможеш веслами Волгу розкропити, А шоломами великий Дін розлити (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах