розкроювати

РОЗКРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех.

1. Розріза́ти, розтинати за певним зразком тканину, шкіру і т. ін. на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття і т. ін.; кроїти.

Перш ніж розкроювати тканину, її треба настелити на спеціальні столи (Веч. Київ, 6.IV 1968, 1);

// Розріза́ти на частини відповідної форми і розміру які-небудь матеріали для виготовлення або ремонту чогось, виконання певних робіт і т. ін.

Настав довгожданий день: алмаз розкроїв і вирізав 15 листів, і жоден з них не пішов у брак (Роб. газ., 6.II 1965, 1);

Розкроїти листи заліза.

2. розм. Розсікати, розрубувати до крові.

[Молодий хлопець (здіймаючи уламок кришталю):] Бігме, не втерплю, голову розкрою! (Л. Укр., II, 1951, 219);

І брову ж розкроїв [Василько] — то з коня впав…— отой шрам і досі знати (Головко, І, 1957, 252).

Значення в інших словниках

1. розкроювати — розкро́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкроювати — див. різати  Словник синонімів Вусика
3. розкроювати — -юю, -юєш, недок., розкроїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Розрізати, розтинати за певним зразком тканину, шкіру і т. ін. на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття і т. ін.; кроїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розкроювати — РОЗКРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що. 1. Розріза́ти, розтинати за певним зразком тканину, шкіру і т. ін. на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття і т. ін.; кроїти.  Словник української мови у 20 томах
5. розкроювати — КРО́ЇТИ (розрізати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо), РОЗКРО́ЮВАТИ, КРА́ЯТИ розм.; ВИКРО́ЮВАТИ (вирізати з тканини, шкіри такі частини). — Док.: покро́їти, розкро́їти, покра́яти, ви́кроїти.  Словник синонімів української мови