розкроювати

розкро́ювати

-юю, -юєш, недок., розкроїти, -ою, -оїш, док., перех.

1》 Розрізати, розтинати за певним зразком тканину, шкіру і т. ін. на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття і т. ін.; кроїти.

|| Розрізати на частини відповідної форми і розміру які-небудь матеріали для виготовлення або ремонту чогось, виконання певних робіт і т. ін. Розкроїти листи заліза.

2》 розм. Розсікати, розрубувати до крові.

Значення в інших словниках

1. розкроювати — розкро́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкроювати — див. різати  Словник синонімів Вусика
3. розкроювати — РОЗКРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що. 1. Розріза́ти, розтинати за певним зразком тканину, шкіру і т. ін. на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття і т. ін.; кроїти.  Словник української мови у 20 томах
4. розкроювати — КРО́ЇТИ (розрізати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо), РОЗКРО́ЮВАТИ, КРА́ЯТИ розм.; ВИКРО́ЮВАТИ (вирізати з тканини, шкіри такі частини). — Док.: покро́їти, розкро́їти, покра́яти, ви́кроїти.  Словник синонімів української мови
5. розкроювати — РОЗКРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. Розріза́ти, розтинати за певним зразком тканину, шкіру і т. ін. на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття і т. ін.; кроїти.  Словник української мови в 11 томах