розкублитися

РОЗКУ́БЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм., рідко.

1. Почати дуже кублитися.

2. перен., фам. Народити багато дітей.

— Моя Мотронка як розкублиться замужем, дак і в дворі дітвора не потовпиться (Барв., Опов.., 1902, 179).

Значення в інших словниках

1. розкублитися — розку́блитися дієслово доконаного виду розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. розкублитися — -люся, -лишся, док., розм., рідко. 1》 Почати дуже кублитися. 2》 перен., фам. Народити багато дітей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкублитися — РОЗКУ́БЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм., рідко. 1. Почати дуже кублитися. 2. перен., фам. Народити багато дітей. – Моя Мотронка як розкублиться замужем, дак [так] і в дворі дітвора не потовпиться (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах