1. Словник української мови в 11 томах

розкублитися

РОЗКУ́БЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм., рідко.

1. Почати дуже кублитися.

2. перен., фам. Народити багато дітей.

— Моя Мотронка як розкублиться замужем, дак і в дворі дітвора не потовпиться (Барв., Опов.., 1902, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкублитися — розку́блитися дієслово доконаного виду розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. розкублитися — -люся, -лишся, док., розм., рідко. 1》 Почати дуже кублитися. 2》 перен., фам. Народити багато дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкублитися — РОЗКУ́БЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм., рідко. 1. Почати дуже кублитися. 2. перен., фам. Народити багато дітей. – Моя Мотронка як розкублиться замужем, дак [так] і в дворі дітвора не потовпиться (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах