розкублитися

розку́блитися

-люся, -лишся, док., розм., рідко.

1》 Почати дуже кублитися.

2》 перен., фам. Народити багато дітей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкублитися — розку́блитися дієслово доконаного виду розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. розкублитися — РОЗКУ́БЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм., рідко. 1. Почати дуже кублитися. 2. перен., фам. Народити багато дітей. – Моя Мотронка як розкублиться замужем, дак [так] і в дворі дітвора не потовпиться (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  3. розкублитися — РОЗКУ́БЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм., рідко. 1. Почати дуже кублитися. 2. перен., фам. Народити багато дітей. — Моя Мотронка як розкублиться замужем, дак і в дворі дітвора не потовпиться (Барв., Опов.., 1902, 179). Словник української мови в 11 томах