розкудовчитися
РОЗКУДО́ВЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Те саме, що розкуйо́вдитися.
Січе [кропиву] дівчина, а коси розмотались..; поправила і знов січе, а волосся знов розкудовчилось (Свидн., Люборацькі, 1955, 12).
Словник української мови (СУМ-11)