розкудовчити

РОЗКУДО́ВЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Те саме, що розкуйо́вдити.

Надійка підійшла до сина, розкудовчила йому волосся (Коп., Дуже добре, 1937, 280).

Значення в інших словниках

1. розкудовчити — розкудо́вчити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розкудовчити — док., розкуйовдити, розкошлати, розпатлати, розкучмати, розтріпати.  Словник синонімів Караванського
3. розкудовчити — -чу, -чиш, док., перех., розм. Те саме, що розкуйовдити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розкудовчити — РОЗКУДО́ВЧИТИ див. розкудо́вчувати.  Словник української мови у 20 томах
5. розкудовчити — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови