Великий тлумачний словник сучасної мови

розкудовчити

розкудо́вчити

-чу, -чиш, док., перех., розм.

Те саме, що розкуйовдити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розкудовчити — розкудо́вчити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розкудовчити — док., розкуйовдити, розкошлати, розпатлати, розкучмати, розтріпати.  Словник синонімів Караванського
  3. розкудовчити — РОЗКУДО́ВЧИТИ див. розкудо́вчувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розкудовчити — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. розкудовчити — РОЗКУДО́ВЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Те саме, що розкуйо́вдити. Надійка підійшла до сина, розкудовчила йому волосся (Коп., Дуже добре, 1937, 280).  Словник української мови в 11 томах