розкуйдати

РОЗКУ́ЙДАТИ, аю, аєш і РОЗКУ́ЙДИТИ, джу, диш, док., перех., рідко. Те саме, що розкуйо́вдити.

Змиють чумакові головоньку дрібні дощі, а розчешуть густі терни, а висушить ясне сонце, а розкуйдить буйний вітер… (Коцюб., І, 1955, 180).

Значення в інших словниках

1. розкуйдати — розку́йдати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розкуйдати — -аю, -аєш і розкуйдити, -джу, -диш, док., перех., рідко. Те саме, що розкуйовдити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкуйдати — РОЗКУ́ЙДАТИ див. розку́йдувати.  Словник української мови у 20 томах
4. розкуйдати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови