Великий тлумачний словник сучасної мови

розкуйдати

розку́йдати

-аю, -аєш і розкуйдити, -джу, -диш, док., перех., рідко.

Те саме, що розкуйовдити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розкуйдати — розку́йдати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розкуйдати — РОЗКУ́ЙДАТИ див. розку́йдувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розкуйдати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. розкуйдати — РОЗКУ́ЙДАТИ, аю, аєш і РОЗКУ́ЙДИТИ, джу, диш, док., перех., рідко. Те саме, що розкуйо́вдити. Змиють чумакові головоньку дрібні дощі, а розчешуть густі терни, а висушить ясне сонце, а розкуйдить буйний вітер… (Коцюб., І, 1955, 180).  Словник української мови в 11 томах