розкуплений
РОЗКУ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкупи́ти.
Посилаю Вам твори Горького, лиш перший том можна було дістати, бо наклад розкуплений (Стеф., III, 1954, 189);
Вже розкуплені карнавальні костюмні маски (Веч. Київ, 25.V 1957, 1).
Словник української мови (СУМ-11)