розкуповувати
РОЗКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. розку́плять; док., перех. Купувати що-небудь частинами, нічого не залишаючи для продажу надалі.
— Бабуня з пекарями випікають п’ять тонн хліба й булок, і люди чисто все розкуповують (Кучер, Трудна любов, 1960, 587);
Попит на радянські марки останніми роками дуже зріс. Їх швидко розкуповують філателісти всіх країн (Наука.., 9, 1966, 56);
Завідувачка книжковим кіоском Ліза доповідала підполковникові, що курсанти розкупили в неї всі книжки Леніна (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 24).
Словник української мови (СУМ-11)