розкупорений

РОЗКУ́ПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розку́по́рити.

Значення в інших словниках

1. розкупорений — розку́по́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розкупорений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкупорити. || розкупорено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкупорений — РОЗКУ́ПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розку́по́рити.  Словник української мови у 20 томах