розкупорений

розку́порений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розкупорити.

|| розкупорено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розкупорений — розку́по́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розкупорений — РОЗКУ́ПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розку́по́рити.  Словник української мови у 20 томах
3. розкупорений — РОЗКУ́ПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розку́по́рити.  Словник української мови в 11 томах