розкуражуватися
РОЗКУРА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКУРА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. Виявляти збудження, занепокоєння, тривогу і т. ін.
*Образно. Зате ж як розкуражиться [скрипочка], Уся біда уляжеться: Такий гармидер заведе, Що й бас товстючий загуде (Гл., Вибр., 1951, 207).
Словник української мови (СУМ-11)