розкушати

РОЗКУ́ШАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. Те саме, що розкуштува́ти.

— Привіз [Мендель] свіже пиво, коли не бреше… — От купіть, тоді й розкушаємо, яке воно… (Коцюб., II, 1955, 9).

Значення в інших словниках

1. розкушати — розку́шати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розкушати — РОЗКУ́ШАТИ, аю, аєш, док., що, заст., рідко. Те саме, що розкуштува́ти. – Привіз [Мендель] свіже пиво, коли не бреше... – От купіть, тоді й розкушаємо, яке воно... (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
3. розкушати — РОЗКУШТУВА́ТИ (куштуючи, визначити смак чогось), РОЗСМАКУВА́ТИ розм., РОЗКУ́ШАТИ розм. (Явдоким (випив):) Оце така горілка! Тю, й не розкуштував!.. (Свирид:) Таки як добре пожуєш, то й розсмакуєш... (А.  Словник синонімів української мови