розлаяти
РОЗЛА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Почати дуже лаяти кого-небудь; дуже вилаяти.
— Я думала — розлає [професор] Тоню на всі сто (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 16).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗЛА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Почати дуже лаяти кого-небудь; дуже вилаяти.
— Я думала — розлає [професор] Тоню на всі сто (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 16).
Словник української мови (СУМ-11)