розлаяти

РОЗЛА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм.

Почати дуже лаяти кого-небудь; дуже вилаяти.

– Я думала – розлає [професор] Тоню на всі сто (О. Кундзич).

Значення в інших словниках

1. розлаяти — розла́яти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розлаяти — -аю, -аєш, док., перех., розм. Почати дуже лаяти кого-небудь; дуже вилаяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розлаяти — РОЗЛА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Почати дуже лаяти кого-небудь; дуже вилаяти. — Я думала — розлає [професор] Тоню на всі сто (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 16).  Словник української мови в 11 томах