Словник української мови в 11 томах

розломлений

РОЗЛО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розломи́ти.

Біля склянки лежав маленький розломлений брунатний шматочок хліба (Панч, О. Пархом., 1939, 107).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розломлений — розло́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розломлений — -а. -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розломити. || розломлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розломлений — РОЗЛО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розломи́ти. Біля склянки лежав маленький розломлений брунатний шматочок хліба (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
  4. розломлений — Розло́млений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)