розломлювати
РОЗЛО́МЛЮВАТИ, люю, люєш, недок., РОЗЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. розло́млять; док., перех. Те саме, що розла́мувати.
Влаштувавшись на ночівлю, вони відкрили сундук, розломили навпіл смажену курку і стали їсти її з великим апетитом (Тют., Вир, 1964, 54);
[Xрапко:] Очі темнота застилає … не бачу, де й писати.. Зовсім мене розломило, розтрощило. Ох! (Мирний, V, 1955, 202).
Словник української мови (СУМ-11)