Значення в інших словниках
-
розломлювати —
розло́млювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розломлювати —
Ламати, ломити, переламувати, переломлювати; (скриню) розбивати; (тіло руханкою) ЖМ. розминати, розрахувати.
Словник синонімів Караванського
-
розломлювати —
-люю, -люєш, недок., розломити, -ломлю, -ломиш; мн. розломлять; док., перех. Те саме, що розламувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розломлювати —
РОЗЛО́МЛЮВАТИ, люю, люєш, недок., РОЗЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. розло́млять; док., кого, що. Те саме, що розла́мувати. – Читай же бо, Пилипе! Орлик розломлює велику печать і читає царське письмо (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
розломлювати —
ЛАМА́ТИ (згинаючи або б'ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев.
Словник синонімів української мови
-
розломлювати —
Розло́млювати, -ло́млюю, -ло́млюєш; розломи́ти, -ломлю́, -ло́миш, -ло́млять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розломлювати —
РОЗЛО́МЛЮВАТИ, люю, люєш, недок., РОЗЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. розло́млять; док., перех. Те саме, що розла́мувати. Влаштувавшись на ночівлю, вони відкрили сундук, розломили навпіл смажену курку і стали їсти її з великим апетитом (Тют.
Словник української мови в 11 томах
-
розломлювати —
Розло́млювати, -люю, -єш сов. в. розломити, -млю, -миш, гл. 1) Разламывать, разломить. Кругом хату обступили, дівці двері розломили. Чуб. V. 988. 2) Только сов. в. розломило мене. Ломить меня. Болить мене всюди, руки й ноги як поодрубувані, розломило мене. Драг. 64.
Словник української мови Грінченка