Словник української мови в 11 томах

розлучувати

РОЗЛУ́ЧУВАТИ див. розлуча́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розлучувати — розлу́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розлучувати — див. розлучати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлучувати — РОЗЛУ́ЧУВАТИ див. розлуча́ти.  Словник української мови у 20 томах