Великий тлумачний словник сучасної мови

розлучувати

розлу́чувати

див. розлучати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розлучувати — розлу́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розлучувати — РОЗЛУ́ЧУВАТИ див. розлуча́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. розлучувати — РОЗЛУ́ЧУВАТИ див. розлуча́ти.  Словник української мови в 11 томах