розлучувати
розлу́чувати
див. розлучати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлучувати — розлу́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розлучувати — РОЗЛУ́ЧУВАТИ див. розлуча́ти. Словник української мови у 20 томах
- розлучувати — РОЗЛУ́ЧУВАТИ див. розлуча́ти. Словник української мови в 11 томах