розлучувати

РОЗЛУ́ЧУВАТИ див. розлуча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлучувати — розлу́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розлучувати — див. розлучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлучувати — РОЗЛУ́ЧУВАТИ див. розлуча́ти. Словник української мови в 11 томах