розлучувати

розлу́чувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлучувати — див. розлучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розлучувати — РОЗЛУ́ЧУВАТИ див. розлуча́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розлучувати — РОЗЛУ́ЧУВАТИ див. розлуча́ти. Словник української мови в 11 томах