розлущувати

РОЗЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки (шкаралупи, лушпиння і т. ін.), руйнуючи, розламуючи її.

Насипає [хлопець] з банки перед Тонею мідій, що він прихопив їх, видно, в Сухомлиновій хаті, сам їх розлущує і подає дівчині (Гончар, Тронка, 1963, 231).

Значення в інших словниках

1. розлущувати — розлу́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розлущувати — див. ламати  Словник синонімів Вусика
3. розлущувати — -ую, -уєш, недок., розлущити, -щу, -щиш, док., перех. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки (шкаралупи, лушпиння і т. ін.), руйнуючи, розламуючи її.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розлущувати — РОЗЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, док., що. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки (шкаралупи, лушпиння і т. ін.), руйнуючи, розламуючи її.  Словник української мови у 20 томах
5. розлущувати — ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо).  Словник синонімів української мови