1. Словник української мови в 11 томах

розлущувати

РОЗЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки (шкаралупи, лушпиння і т. ін.), руйнуючи, розламуючи її.

Насипає [хлопець] з банки перед Тонею мідій, що він прихопив їх, видно, в Сухомлиновій хаті, сам їх розлущує і подає дівчині (Гончар, Тронка, 1963, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлущувати — розлу́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розлущувати — див. ламати Словник синонімів Вусика
  3. розлущувати — -ую, -уєш, недок., розлущити, -щу, -щиш, док., перех. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки (шкаралупи, лушпиння і т. ін.), руйнуючи, розламуючи її. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розлущувати — РОЗЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, док., що. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки (шкаралупи, лушпиння і т. ін.), руйнуючи, розламуючи її. Словник української мови у 20 томах
  5. розлущувати — ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). Словник синонімів української мови