1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розлущувати

розлу́щувати

-ую, -уєш, недок., розлущити, -щу, -щиш, док., перех.

Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки (шкаралупи, лушпиння і т. ін.), руйнуючи, розламуючи її.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлущувати — розлу́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розлущувати — див. ламати Словник синонімів Вусика
  3. розлущувати — РОЗЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, док., що. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки (шкаралупи, лушпиння і т. ін.), руйнуючи, розламуючи її. Словник української мови у 20 томах
  4. розлущувати — ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). Словник синонімів української мови
  5. розлущувати — РОЗЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки (шкаралупи, лушпиння і т. ін.), руйнуючи, розламуючи її. Словник української мови в 11 томах