розлініяний

РОЗЛІНІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розліні́яти.

Вона перегортала акуратно розлініяні сторінки (Донч., V, 1957, 326).

Значення в інших словниках

1. розлініяний — розліні́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розлініяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлініяти. || розлініяно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розлініяний — РОЗЛІНІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розліні́яти. Вона перегортала акуратно розлініяні сторінки (О. Донченко); // у знач. прикм. Писати на розлініяному папері.  Словник української мови у 20 томах