1. Словник української мови в 11 томах

розлініяний

РОЗЛІНІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розліні́яти.

Вона перегортала акуратно розлініяні сторінки (Донч., V, 1957, 326).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлініяний — розліні́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розлініяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлініяти. || розлініяно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлініяний — РОЗЛІНІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розліні́яти. Вона перегортала акуратно розлініяні сторінки (О. Донченко); // у знач. прикм. Писати на розлініяному папері. Словник української мови у 20 томах