1. Словник української мови в 11 томах

розлініювати

РОЗЛІНІ́ЮВАТИ, і́юю, і́юєш і РОЗЛІНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛІНІЮВА́ТИ, ію́ю, ію́єш, РОЗЛІНІ́ЯТИ, і́ю, і́єш і РОЗЛІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Проводити на чому-небудь лінії; розкреслювати щось рівними лініями.

Якось зимовим вечором, коли доглядач розліновував нову книгу.., тройка під’їхала, і проїжджий.. увійшов до кімнати, вимагаючи коней (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред. Хуторяна, 1949, 662).

РОЗЛІНІЮВА́ТИ див. розліні́ювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлініювати — розліні́ювати дієслово недоконаного виду розлініюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розлініювати — I розлініюв`атидив. розлініювати. II розлін`іювати-іюю, -іюєш і розліновувати, -ую, -уєш, недок., розлініювати, -іюю, -іюєш, розлініяти, -ію, -ієш і розлінувати, -ую, -уєш, док., перех. Проводити на чому-небудь лінії; розкреслювати щось рівними лініями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлініювати — РОЗЛІНІЮВА́ТИ див. розліні́ювати. РОЗЛІНІ́ЮВАТИ, і́юю, і́юєш і РОЗЛІНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛІНІЮВА́ТИ, ію́ю, ію́єш, РОЗЛІНІ́ЯТИ, і́ю, і́єш і РОЗЛІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Проводити на чому-небудь лінії; розкреслювати щось рівними лініями. Словник української мови у 20 томах
  4. розлініювати — РОЗКРЕ́СЛЮВАТИ (покривати щось рисками, прямими лініями тощо), ГРАФИ́ТИ, РОЗГРА́ФЛЮВАТИ, ПРОГРАФЛЯ́ТИ, РОЗЛІНІ́ЮВАТИ, РОЗЛІНО́ВУВАТИ. — Док.: розкре́слити, розграфи́ти, прографи́ти, розлініюва́ти, розліні́яти, розлінува́ти. Словник синонімів української мови
  5. розлініювати — Розлініюва́ти, -нію́ю, -нію́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)