розлініяний
розліні́яний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розлініяти.
|| розлініяно, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлініяний — розліні́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розлініяний — РОЗЛІНІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розліні́яти. Вона перегортала акуратно розлініяні сторінки (О. Донченко); // у знач. прикм. Писати на розлініяному папері. Словник української мови у 20 томах
- розлініяний — РОЗЛІНІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розліні́яти. Вона перегортала акуратно розлініяні сторінки (Донч., V, 1957, 326). Словник української мови в 11 томах