розманіжитися

РОЗМАНІ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм.

1. Почати надто манірно поводитися, виявляючи неприродну ніжність, зайву сентиментальність.

[Катря:] Ходім вже, мій голубчику волохатенький, в хату. (Лащиться до нього). [Яким:] Ач, розманіжилась! (Крон., II, 1958, 352);

// Стати надто чутливим, сентиментальним.

— Сину мій, дитино,— здригаючись, впала йому на груди.— Це ж не тебе катують?..— Ану, виходьте звідси. Розманіжились. Дома теж зможете рюмсати! — гримнув на матір і сина Палилюлька (Стельмах, II, 1962, 87).

2. перен., розм. Розслабитися, стати млявим.

Він трохи сп’янів і сидів похнюпившись, спустивши вниз руки.— Чого розманіжився? (Гр., II, 1963, 447).

Значення в інших словниках

1. розманіжитися — розмані́житися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розманіжитися — -жуся, -жишся, док., розм. 1》 Почати надто манірно поводитися, виявляючи неприродну ніжність, зайву сентиментальність. || Стати надто чутливим, сентиментальним. 2》 перен., розм. Розслабитися, стати млявим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розманіжитися — РОЗМАНІ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. 1. Почати надто манірно поводитися, виявляючи неприродну ніжність, зайву сентиментальність. [Катря:] Ходім вже, мій голубчику волохатенький, в хату. (Лащиться до нього). [Яким:] Ач, розманіжилась! (М.  Словник української мови у 20 томах
4. розманіжитися — Розманіжитися, -жуся, -жишся гл. Разнѣжиться.  Словник української мови Грінченка