розмашисто

РОЗМА́ШИСТО. Присл. до розма́шистий.

Швидко, розмашисто пішов Морозенко (Стельмах, І, 1962, 244);

Він розмашисто вимахує рукою поперед себе і раз у раз спиняється (Кучер, Дорога.., 1958, 158);

Пливе [ріка] широко, розмашисто й журливо шепотить водами на бродах (Козл., Ю. Крук, 1950, 5);

Вона взяла залікову картку, раз і вдруге провела по ній долонею.., посиділа одну-дві секунди в якійсь нерішучості. Потім поставила оцінку і розмашисто розписалася (Тют., Вир, 1964, 56).

Значення в інших словниках

1. розмашисто — розма́шисто прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. розмашисто — Присл. до розмашистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розмашисто — РОЗМА́ШИСТО. Присл. до розма́шистий. Швидко, розмашисто пішов Морозенко (М. Стельмах); Він розмашисто вимахує рукою поперед себе і раз у раз спиняється (В. Кучер); Пливе [ріка] широко, розмашисто й журливо шепотить водами на бродах (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах