розмашисто
РОЗМА́ШИСТО. Присл. до розма́шистий.
Швидко, розмашисто пішов Морозенко (Стельмах, І, 1962, 244);
Він розмашисто вимахує рукою поперед себе і раз у раз спиняється (Кучер, Дорога.., 1958, 158);
Пливе [ріка] широко, розмашисто й журливо шепотить водами на бродах (Козл., Ю. Крук, 1950, 5);
Вона взяла залікову картку, раз і вдруге провела по ній долонею.., посиділа одну-дві секунди в якійсь нерішучості. Потім поставила оцінку і розмашисто розписалася (Тют., Вир, 1964, 56).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмашисто — розма́шисто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- розмашисто — Присл. до розмашистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмашисто — РОЗМА́ШИСТО. Присл. до розма́шистий. Швидко, розмашисто пішов Морозенко (М. Стельмах); Він розмашисто вимахує рукою поперед себе і раз у раз спиняється (В. Кучер); Пливе [ріка] широко, розмашисто й журливо шепотить водами на бродах (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах