розморювати

РОЗМО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМОРИ́ТИ, морю́, мо́риш, док., перех. Виклика́ти стан млявості, розслабленості, сонливості.

Душна хата, заповнена випарами всяких напитків,.. ще більше розморювала п’яних людей (Хотк., Довбуш, 1965, 244);

Почнеш пити на привалах, тоді вже розморить тебе, розкиснеш, і вже не піхота з тебе — кисіль (Гончар, Людина.., 1960, 80);

// безос.

Микола схоплюється з ліжка і хвилину хитається, мов п’яний,— його розморило у сні (Гжицькпй, У світ .., 1960, 128).

Значення в інших словниках

1. розморювати — розмо́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розморювати — -юю, -юєш, недок., розморити, -морю, -мориш, док., перех. Викликати стан млявості, розслабленості, сонливості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розморювати — хохл. (размарівать) зморювати  Словник чужослів Павло Штепа
4. розморювати — РОЗМО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМОРИ́ТИ, морю́, мо́риш, док., кого. Виклика́ти стан млявості, розслабленості, сонливості. Душна хата, заповнена випарами всяких напитків [напоїв], .. ще більше розморювала п'яних людей (Г.  Словник української мови у 20 томах