1. Словник української мови в 11 томах

розморювати

РОЗМО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМОРИ́ТИ, морю́, мо́риш, док., перех. Виклика́ти стан млявості, розслабленості, сонливості.

Душна хата, заповнена випарами всяких напитків,.. ще більше розморювала п’яних людей (Хотк., Довбуш, 1965, 244);

Почнеш пити на привалах, тоді вже розморить тебе, розкиснеш, і вже не піхота з тебе — кисіль (Гончар, Людина.., 1960, 80);

// безос.

Микола схоплюється з ліжка і хвилину хитається, мов п’яний,— його розморило у сні (Гжицькпй, У світ .., 1960, 128).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розморювати — розмо́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розморювати — -юю, -юєш, недок., розморити, -морю, -мориш, док., перех. Викликати стан млявості, розслабленості, сонливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розморювати — хохл. (размарівать) зморювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. розморювати — РОЗМО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМОРИ́ТИ, морю́, мо́риш, док., кого. Виклика́ти стан млявості, розслабленості, сонливості. Душна хата, заповнена випарами всяких напитків [напоїв], .. ще більше розморювала п'яних людей (Г. Словник української мови у 20 томах