Словник української мови в 11 томах

розміняний

РОЗМІ́НЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розміня́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розміняний — розмі́няний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розміняний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розміняти. || розміняно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розміняний — РОЗМІ́НЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розміня́ти. Ще не розміняний чек; // розмі́няно, у знач. пред. Бували й просто наскоки на торгових людей і чумаків. Давнє золото слави було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань (Г. Колісник).  Словник української мови у 20 томах
  4. розміняний — Розмі́няний, -на, -не; дієприкм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)