Великий тлумачний словник сучасної мови

розміняний

розмі́няний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розміняти.

|| розміняно, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розміняний — розмі́няний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розміняний — РОЗМІ́НЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розміня́ти. Ще не розміняний чек; // розмі́няно, у знач. пред. Бували й просто наскоки на торгових людей і чумаків. Давнє золото слави було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань (Г. Колісник).  Словник української мови у 20 томах
  3. розміняний — Розмі́няний, -на, -не; дієприкм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розміняний — РОЗМІ́НЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розміня́ти.  Словник української мови в 11 томах