розмірковування

РОЗМІРКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розмірко́вувати.

Не холодними розмірковуваннями розуму, а скоріш всім своїм єством художника відчував [Дмитро], що живе в часи такого зламу.., коли вирішується доля людства (Коз., Гарячі руки, 1960, 39);

Стриманість почуттів, розважливе розмірковування характерні для інтимних поезій В. Самійленка (Вітч., 2, 1964, 165).

Значення в інших словниках

1. розмірковування — розмірко́вування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розмірковування — -я, с. Дія за знач. розмірковувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розмірковування — РОЗМІРКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розмірко́вувати. Не холодними розмірковуваннями розуму, а скоріш всім своїм єством художника відчував [Дмитро], що живе в часи такого зламу.., коли вирішується доля людства (В.  Словник української мови у 20 томах