1. Словник української мови в 11 томах

розмірковування

РОЗМІРКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розмірко́вувати.

Не холодними розмірковуваннями розуму, а скоріш всім своїм єством художника відчував [Дмитро], що живе в часи такого зламу.., коли вирішується доля людства (Коз., Гарячі руки, 1960, 39);

Стриманість почуттів, розважливе розмірковування характерні для інтимних поезій В. Самійленка (Вітч., 2, 1964, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмірковування — розмірко́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розмірковування — -я, с. Дія за знач. розмірковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмірковування — РОЗМІРКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розмірко́вувати. Не холодними розмірковуваннями розуму, а скоріш всім своїм єством художника відчував [Дмитро], що живе в часи такого зламу.., коли вирішується доля людства (В. Словник української мови у 20 томах