розмірковувати
РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Заглиблюватися думками в що-небудь; мислити, міркувати.
Незвичне, якесь млосно-гидке відчуття олов’яної ваготи у всьому тілі не проходило. Але вже здатна була [Надійка] щось думати, згадувати, навіть розмірковувати (Коз., Листи.., 1967, 187).
2. про кого — що, над ким — чим. Зіставляти різні думки, міркування, всебічно зважувати щось, роблячи певні висновки; обмірковувати.
В неділю вона ходила в ліс, де стояли готові зруби, оглядала .. матеріал, розмірковувала і розпитувала про ціни в лісників (Коцюб., II, 1955, 25);
Другого дня я довго тинявся по саду Шевченка, все ще розмірковуючи над тим, що ж мені робити (Грим., Подробиці.., 1956, 126);
Остап був не з полохливих. Але, розміркувавши, вирішив не рискувати життям по-дурному (Головко, II, 1957, 575);
// над чим і без додатка. Думати над чим-небудь, роздумувати про щось.
Не розмірковуючи для чого, петляючи між деревами, Дмитро великими кроками спускається вниз (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 514);
Не розмірковуючи довго, він витяг з кишені ножа, розкрив його і встромив у землю (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22);
О. Нестор був так збентежений і зворушений до глибини душі, що не був в силі розміркувати над сими питаннями (Фр., VII, 1951, 72).
3. перев, недок. Висловлювати свої думки, говорити про що-небудь.
— Війна, бачите, нині пішла незвичайна,— розмірковує полковник (Ле, Мої листи, 1945, 178);
Демид палив цигарку за цигаркою та сумовито розмірковував: — Марнотратство яке на світі, ох, марнотратство … (Гончар, Тронка, 1963, 74).
Значення в інших словниках
- розмірковувати — розмірко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розмірковувати — Міркувати <�на всі боки, всіма сторонами>, ДУМАТИ, роздумувати, мислити, обмірковувати, НЕҐ. розумувати; (вголос) говорити. Словник синонімів Караванського
- розмірковувати — див. думати Словник синонімів Вусика
- розмірковувати — -ую, -уєш, недок., розміркувати, -ую, -уєш, док. 1》 Заглиблюватися думками в що-небудь; мислити, міркувати. 2》 про кого – що, над ким – чим. Зіставляти різні думки, міркування, всебічно зважувати щось, роблячи певні висновки; обмірковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмірковувати — РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Заглиблюватися думками в що-небудь; мислити, міркувати. Незвичне, якесь млосно-гидке відчуття олов'яної ваготи у всьому тілі не проходило. Словник української мови у 20 томах
- розмірковувати — ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
- розмірковувати — Розмірко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)