розмірковувати

див. думати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмірковувати — розмірко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розмірковувати — Міркувати <�на всі боки, всіма сторонами>, ДУМАТИ, роздумувати, мислити, обмірковувати, НЕҐ. розумувати; (вголос) говорити. Словник синонімів Караванського
  3. розмірковувати — -ую, -уєш, недок., розміркувати, -ую, -уєш, док. 1》 Заглиблюватися думками в що-небудь; мислити, міркувати. 2》 про кого – що, над ким – чим. Зіставляти різні думки, міркування, всебічно зважувати щось, роблячи певні висновки; обмірковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розмірковувати — РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Заглиблюватися думками в що-небудь; мислити, міркувати. Незвичне, якесь млосно-гидке відчуття олов'яної ваготи у всьому тілі не проходило. Словник української мови у 20 томах
  5. розмірковувати — ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. розмірковувати — Розмірко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розмірковувати — РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Заглиблюватися думками в що-небудь; мислити, міркувати. Незвичне, якесь млосно-гидке відчуття олов’яної ваготи у всьому тілі не проходило. Словник української мови в 11 томах