думати

I

подумати, варіювати, вигадувати, видумувати, вимірковувати, гадати, гадкувати, думати-гадати, додумувати, додумуватися, домислювати, домірковуватися, домудровувати, дорозумовувати, дотямковувати, задумуватися, замислювати, замислюватися, замишляти, кметити, кмітити, кмітувати, кумекати, маракувати, метикувати, микитити, мислити, мізкувати, міркувати, морочитися, мудрагелити, мудрагельствувати, мудракувати, мудрувати, мурдзюгувати, обдумувати, обмислювати, обмишляти, обмізковувати, обмірковувати, передумувати, подумувати, помишляти, продумувати, роздумувати, розмислювати, розмишляти, розмірковувати, химерити (У приповідці: "Химерить, химерить та щось і вигадає"), химородити, шулічити, шурупати

Фразеологічні синоніми: брати дурня в голову; в голові длубатися; в голові копатися; в думках прикидати; в думках собі казати; взяти собі в думку; вкинути собі в голову; гадки гадати; гадкою літати; гадку закидати; голову ламати; голову морочити; голову смажити; голову сушити; губитися в гадках; думати глобально; думати думу; думати про себе; думати про своє; думки-гадоньки гадати; думкою багатіти; думку гадати; думу думати; забивати голову думками; забрати собі в голову; задню думку мати; залітати в думках аж...; занурюватися в думки; збирати думки; збирати думки докупи; збиратися на думці; зводити думки; зводити думки докупи; з думки не спускати; іти до голови по розум; копатися в пам'яті; крутити і сяк, і так; крутити мозком; крутити на всі боки; крутити розумом; ламати голову; линути думкою; ловити себе на думці; мати на думці; мізками ворушити; мізками розкидати; мізки перетирати; мозком ворушити; мозком крутити; мозком ворушити; мозком повертати; морочити голову; морщити лоб (напружено думати); на думці мати; на думці себе ловити; напружувати думки; на розум класти; перебирати в пам'яті; перегортати в пам'яті; перетрушувати в пам'яті; питатися ума-розуму; підбирати ключ; підбирати ключик; повертати розумом; прикидати в голові; прикидати в думках; прикидати головою; прикидати і сяк, і так; прикидати на всі лади; прикидати на всякий лад; прикидати на різні лади; розкидати в умі сяк і так; розкидати думками; розкидати мізками; розкидати розумом; розкидати умом; розтікатися мислями по древу; розуму добиратися; розуму добувати; судити і рядити; сушити голову; сушити мізки; убгати собі в голову; убити собі в голову; узяти собі на думку

Про думання: в голову влізло; в голову вроїлося; в голову збрело; в голову перейшло; в голову спало; в голову стукнуло; думка б'ється в голові; думка блискавкою мигнула в голові; думка влізла; думка вроїлася в голову; думка гвіздком стримить у голові; думка заворушилася; думка западає в голову; думка колом стирчить у голові; думка крутиться в голові; думка майнула; думка накльовується; думка не полишає; думка побиває; думка прийшла; думка стрілила в голову; думка сяйнула в голові; думка така, що...; думки в голову лізуть; думки обняли; думки обсіли; думки роєм; запало в голову; на думку збрело; на думці вертиться; на думці одне; не виходить з думки; не сходить з думки; стоїть на думці; тільки й думки, що...; уроїлося в голові

Приповідки: Від думок аж шкура на голові болить. Голова від думок пухне. Він уже дірку в голові продумав

II

див. підозрівати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. думати — (розмірковувати, снувати думки) міркувати, гадати, мислити, мізкувати, розм.: розумувати, метикувати, кумекати// мати на думці, сушити (ламати, морочити) собі голову над чим. Словник синонімів Полюги
  2. думати — ду́мати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. думати — мати на думці; мати думку (гадку); (почати думати) узяти на думку; (постійно думати) не сходити (не виходити, не йти і т. ін.) з думки; (міркувати, розмірковувати над чим-небудь) думати думу (думи, думку), нар.-поет. Словник фразеологічних синонімів
  4. думати — Мислити, міркувати, розмірковувати, роздумувати, думати-гадати, мізкувати, метикувати, кмітувати, д. гадкувати, о. думу думати, розкидати головою <�розумом>, казати в <�на> думці, повертати розумом, снувати думки; (напружено) сушити <... Словник синонімів Караванського
  5. думати — -аю, -аєш, недок. 1》 без додатка. Розмірковувати над чим-небудь; мислити. 2》 про кого – що, за кого – що. Спрямовувати свої думки на кого-, що-небудь. || над чим. Вирішувати, розв'язувати що-небудь. 3》 зі спол. що. || на кого, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. думати — Живий про живе думає. Потішають, коли хто дуже пригноблений утратою дорогої особи. Індик думав, думав, тай здох. Жартують з задуманого чоловіка. Звірята, чи птахи, коли хорі то виглядають сумні, мовби задумалися у великім горю. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. думати — Аю, -аєш, недок., комп. Грати водну з найпопулярні- ших комп'ютерних ігор — Doom. Думати всю ніч за компом. Словник сучасного українського сленгу
  8. думати — син. метикувати: калампоцати, кілешувати. Словник жарґонної лексики української мови
  9. думати — і не ду́мати. Не мати наміру, не збиратися. Вдома і не думали подавати вечерю (М. Коцюбинський). не до́вго ду́маючи. Швидко, без вагань; відразу. Не довго думаючи, я пориваюсь до двору. За ворітьми чути скажене сюрчання .. вартового (П. Колесник). Фразеологічний словник української мови
  10. думати — ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) перев. із спол. що (мати певну думку), ДУ́МАТИ, ГАДА́ТИ, ПОМИШЛЯ́ТИ, ПОКЛАДА́ТИ, МИ́СЛИТИ розм.; ДОПУСКА́ТИ, ПРИПУСКА́ТИ (вважати за можливе). — Док.: поду́мати, поми́слити, покла́сти, допусти́ти, припусти́ти. Словник синонімів української мови
  11. думати — Ду́мати, -маю, -маєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. думати — ДУ́МАТИ, аю, аєш, недок. 1. без додатка. Розмірковувати над чим-небудь; мислити. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше (Укр.. присл.., 1955, 187); Понад Невою ідучи, Гарненько думав (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  13. думати — Думати, -маю, -єш гл. Думать, полагать; предполагать. Ном. № 8880. Коника сідлав і думки думав, бо Чхав далеко аж за гіроньки. Чуб. III. 290. Ох не думали ж мої старі очі вбачати пана Шрама. К. ЧР. 7. Вони думали, що се мара. Єв. Мр. VI. 49. Словник української мови Грінченка