розмітчик

РОЗМІ́ТЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що розмі́тник.

Прийшов на завод демобілізований солдат Михайло Завада. Послали його.. підручним розмітчика (Ком. Укр., 1, 1968, 76).

Значення в інших словниках

1. розмітчик — розмі́тчик іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови