розмітчик
РОЗМІ́ТЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що розмі́тник.
Прийшов на завод демобілізований солдат Михайло Завада. Послали його.. підручним розмітчика (Ком. Укр., 1, 1968, 76).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмітчик — розмі́тчик іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови