розмітчик

розмі́тчик

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмітчик — РОЗМІ́ТЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що розмі́тник. Прийшов на завод демобілізований солдат Михайло Завада. Послали його.. підручним розмітчика (Ком. Укр., 1, 1968, 76). Словник української мови в 11 томах